Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

неділю, 31 жовтня 2010 р.

Публічні бібліотеки Києва в системі розвитку краєзнавства

     У 2002 році на виконання Указу Президента урядом була затверджена «Програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року» (Постанова КМУ від 10.06.2002 р. № 389). Положення програми дали потужний поштовх для розвитку бібліотечного краєзнавства. Сьогодні практично кожна публічна бібліотека міста Києва одним з пріоритетних напрямів своєї роботи вважає краєзнавство. Адже саме краєзнавча діяльність дозволяє виділити бібліотеку з числа схожих, зробити її унікальною, особливою. Систематична робота по збору і зберіганню краєзнавчої інформації, інформаційному забезпеченню краєзнавства, організації обслуговування користувачів на основі нових інформаційних технологій перетворюють бібліотеки в краєзнавчі центри територіальних громад міста.

середу, 27 жовтня 2010 р.

Публічні бібліотеки Києва у період Великої Вітчизняної війни

67-ій річниці визволення Києва від німецько-фашистських загарбників присвячується

Дана інформація не претендує на вичерпність. Матеріалів про публічні бібліотеки Києва періоду Великої Вітчизняної війни збереглося дуже мало. Ті факти, про які вдалося довідатися, дають уявлення про непоправні втрати, що їх  зазнали публічні бібліотеки під час окупації Києва та свідчать про мужність і самовідданість бібліотекарів у боротьбі за порятунок книжкових фондів і подальше відродження бібліотек.

четвер, 21 жовтня 2010 р.

Роздуми після семінару УБА "Практика застосування авторського права у бібліотеках"

     Викроїла 2,5 години з графіку відвідувань бібліотек ЦБС Дніпровського району задля семінару  з питань авторського права. Що було для мене нове, то це акцент лектора на те, що платний нічний абонемент у бібліотеках - порушення авторського права. Заробляємо гроші на чужій інтелектуальній власності. Хоча, я завжди думала, що  бібліотеки, де є нічний платний абонемент, не чужою інтелектуальною власністю торгують, а беруть гроші (скоріше копійки) за додаткову послугу і нервування (чи повернеться книга до читальної зали до початку обслуговування). Все-таки спірне питання.  Список бібліотек, де є нічний абонемент, чималенький (пошукала в Гуглі).
     Другий момент, на який звернув увагу лектор,  це текст застарілого Закону "Про авторське право і суміжні права" на сайті Національної парламентської бібліотеки України, що датується 1993 роком, і який  звідти треба негайно прибрати. Бо нині діє ЗАКОН УКРАЇНИ  Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 2001 р.  Вдома заглянула на сайт Національної парламентської  бібліотеки України  у розділ Офіційні матеріали .  Так, Закон датується 1993 роком, але в дужках значиться (зі змінами) і зміни ці не тільки 2001, але й  2003 року.

Американські публічні бібліотеки очима користувачів, вихідців з СНД

    Публічна бібліотека, як правило, одна на маленьке містечко, і  знаходиться  поруч з  центром міста.  Ніяких перших поверхів старих будинків, для кожної бібліотеки проектується красиве окреме приміщення, часто зі скульптурами перед входом і невеликим садочком. Усередині дуже затишно. Навіть якщо ти не записаний, можна прийти і провести там цілий день, читаючи, розглядаючи довідники і користуючись Інтернетом.
    Для запису достатньо підтвердження проживання. При запису до бібліотеки видається електронний пластиковий квиток, за яким можна брати книги і в дитячому відділі і у відділі для дорослих. Бібліотека для дітей і для дорослих знаходяться в одному місці. Якщо ти повертаєш книгу після закриття бібліотеки, то можна опустити її у спеціальний ящик, що знаходиться на вулиці перед бібліотекою. По пологому лотку книги акуратно з'їжджають вниз.
    У самій бібліотеці перед електронними воротами є простір, де розміщується багато стендів з  різноманітною інформацією про події в місті, про діяльність різних служб - допомоги дітям, літнім людям, любителям писати вірші і так далі.

вівторок, 19 жовтня 2010 р.

Інформаційна активність бібліографа


Результати опитування, що проведено до семінару "Інформаційна культура як необхідний компонент діяльності бібліографа" 


Участь в анкетуванні взяли 30 бібліографів публічних бібліотек Києва, половина з яких має стаж роботи на посаді бібліографа понад 10 років, 27 відсотків - 3-5 років,13 відсотків - 5-10 років і 10 відсотків - початківці. Тобто, довідково-бібліографічна та інформаційна служба публічних бібліотек Києва представлена, переважно, досвідченими фахівцями.


Процеси інформатизації все активніше охоплюють бібліотеки і інформаційна культура усвідомлюється бібліографами як потреба сьогодення і як необхідний компонент професійної культури. Усі респонденти відповіли, що інформаційна культура в професії бібліографа займає провідне місце.
Інформаційний спосіб життя проявляється в "інформаційній поведінці" особистості, що може носити активний або пасивний характер. Саме активна інформаційне поведінка має бути властива бібліографу. Становленню бібліографа як активного суб'єкта інформаційної діяльності сприяють: вміння планувати робочий час на ознайомлення з різними документами, визначати тематику робочого читання, розвиток навичок динамічного читання, вміння критично сприймати, осмислювати й застосовувати отримані знання у практичній роботі. Відомо, що професія бібліографа - одна з тих, де неможливо досягти професіоналізму без активної самостійної роботи над собою, без постійного розширення професійного кругозору та підвищення рівня інформованості. В результаті опитування бібліографів з'ясувалося, що майже всі респонденти чудово усвідомлюють вимоги, що пред'являються до професії бібліографа і відчувають потребу в постійному інформуванні. Лише по 1 респонденту не знають, чи є така потреба і не відчувають такої потреби. При самоінформуванні фахівці користуються переважно вихідною (безпосередньо первинні документи) інформацією (93%). Перероблену (вторинні документи: анотації, реферати, рецензії, огляди) інформацію використовують лише 40% опитаних. Вихідну інформацію бібліографи використовують в наступних ситуаціях:
 - для ознайомлення з новими надходженнями та для самостійного підвищення кваліфікації - по 90 % опитаних;
 - для ведення картотек - 77%;
 - при бібліографічному обслуговуванні (60%);
 - читання художньої літератури (47%);
 - при "полюванні" за сенсаціями (17%). Що стосується останньої ситуації, то читання вихідної літератури з метою "полювання" за сенсаціями має активніше ввійти в інформаційний спосіб життя бібліографів, адже бібліографічні видання публічної бібліотеки, відкриття нових рубрик в СКС мають бути актуальними і відображати не лише зміни в соціально-економічному житті держави, але й різні інформаційні потреби побутового характеру та захоплення наших користувачів.
Потреба в постійному інформуванні за спеціальністю відчувають усі респонденти.
Самоосвіта - діяльність суто особиста, добровільна, але для бібліографів це - необхідність. Одним із джерел постійного поповнення теоретичних знань та ознайомлення з досвідом своїх колег для бібліографів є професійний друк, зокрема періодичні видання. Незважаючи на те, що більшість опитаних відчувають потребу в постійному інформуванні за спеціальністю, не всі респонденти звертаються до спеціальної літератури відразу ж у міру виходу її в світ. А лише 73 відсотки. В міру необхідності звертається 43 відсотки респондентів, що, звичайно, не може сприяти постійному інформаційному збагаченню.
У коло найбільш читаної фахівцями фахової періодики входять:
Бібліотечна планета – 97 відсотків
Библиотека – 47%. Це викликано тим, що на його сторінках міститься велика кількість практичного матеріалу, а сам журнал розрахований на широку аудиторію.
Бібліотечний вісник – 47%
Бібліотечний форум України – 37%
Журнал «Библиография» шанують лише 10% опитаних, незважаючи на те, що статті журналу періодично вносяться в електронну базу даних ПБ ім. Лесі Українки. На жаль, жоден з опитаних не звертається до свого ще одного професійного журналу «Мир библиографии», цим самим перешкоджаючи своєму професійному зростанню. Однією з об’єктивних причин низького звернення до цих журналів є відсутність їх у фондах бібліотек із-за проблем з фінансуванням передплати періодичних видань.
Журнал «Школьная библиотека» також досить популярний серед наших бібліографів. Далі названо «Библиотечное дело», «Календар знаменних і пам’ятних дат». По одному фахівцю назвали «Вісник книжкової палати» та перегляд бібліотечного блогу «Пан бібліотекар».
Якщо звернутись до електронного каталогу ПБ ім. Лесі Українки, то на запит – «інформ*» і «бібліограф*» найбільше записів відображається з журналів «Мир библиографии» (53), «Библиография» (52). Журнал «Библиотека» дає 24 записи, «Бібліотечний вісник» - 11 записів, «Бібліотечна планета» - 9.
Тому наполегливо рекомендую бібліографам звертатись до електронного каталогу Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, а потрібні статті з фахових періодичних видань, що відсутні у ваших бібліотеках, замовити електронною поштою  rombib@yandex.ru  або телефонним дзвінком. Електронна доставка буде гарантована. По можливості – факсом (за відсутності доступу до Інтернету).
Важливим питанням при дослідженні інформаційного способу життя бібліографів, що допомагає зрозуміти, як реалізуються творчі починання фахівців і визначити поле самореалізації у професійній діяльності, було запитання "Як використовується освоєна Вами інформація?".
Цікаво відзначити, що в основному освоєна інформація відображається в довідково-бібліографічному апараті (87%) і використовується при складанні бібліографічних посібників (57%), 47% використовують інформацію для вирішення проблемних ситуацій у повсякденній діяльності, 27% опитаних - для виступів з доповідями та консультаціями на заходах з підвищення фахового рівня, 20% - для вироблення раціоналізаторських пропозицій і 17 відсотків – для написання статей. Інших форм застосування освоєної інформації не названо.
Щодо володіння методикою оперативного пошуку потрібної інформації в мережі Інтернет, то 10 відсотків володіють досконало, 53 відсотки (що дуже тішить) – на достатньому рівні. 37 відсотків вважають, що рівень пошуку низький і 1 респондент не відповів на запитання анкети.
У цілому, інформаційна активність бібліографів, хоч і різною мірою, все ж таки проявляється. Формування установки на інформаційний спосіб життя повинно закладатися ще у стінах вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, а формуватися усвідомленням своєї важливої ролі інформаційного брокера в інформаційному просторі.

понеділок, 18 жовтня 2010 р.

Модникам читання - осіння колекція

Зверніть увагу на цю виставку! Мистецтво презентації книг бібліотеки ім. М.Костомарова ЦБС Шевченківського району.

неділю, 17 жовтня 2010 р.

Букерівська премія - у Говарда Джейкобсона

     Письменник отримав її за свою книгу про євреїв «Проблема Фінклера». Переможець отримав  на церемонії нагородження приз  - 50 тисяч фунтів стерлінгів. Окрім цього, усі  фіналісти, включаючи переможця, отримали чек на 2,5 тисячі фунтів, а також контракт на дизайнерське оформлення нової книги.  Докладніше читайте тут.

пʼятницю, 15 жовтня 2010 р.

До планування роботи бібліотеки на 2011 рік

   До вашої уваги на сайті Публічної бібліотеки імені Лесі Українки - Календар літературно-мистецьких дат на 2011 рік  та перелік публічних бібліотек Києва, які відзначатимуть у наступному році свої ювілеї. Ознайомтесь із переліком рішень Київради, якими затверджені чільні міські цільові програми (діючі у 2011 році):

середу, 13 жовтня 2010 р.

Семінари УБА для бібліотечних працівників м. Києва та області

     Шановні колеги. 21 жовтня цього року  відбудеться семінар "Практика застосування авторського права у бібліотеках", що організований Українською бібліотечною асоціацією спільно  з Гете-Інститутом в Україні  та Асоціацією "Інформатіо-Консорціум".  Семінари відбудуться також  у листопаді та грудні. Для участі у семінарах потрібна попередня реєстрація. Детальніше читайте на сайті УБА .

вівторок, 12 жовтня 2010 р.

Семінар "Інформаційна культура як необхідний компонент діяльності бібліографа"

     Сьогодні у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки  відбувся семінар, до якого ретельно готувалися. Запросили фахівців відділу довідково-бібліографічного обслуговування Національної парламентської бібліотеки України, провели опитування бібліографів та узагальнили результати анкетування, виробили рекомендації, підготували презентації. 
     За декілька днів до проведення семінару стало відомо, що до нас приєднається Заступник Голови Верховної  Ради України Микола Володимирович Томенко з презентацією світоглядного порталу "Рідна країна". Сьогодні відбулося! Ось він, цей портал, що дає бібліотекарям великі можливості  для популяризації бібліотек і їх послуг. Для цього потрібно зареєструватися на ньому і надсилати свої дописи, що публікуватимуться у розділі  Культурна, де має з'явитися розділ "Бібліотеки". Ми щиро вдячні Миколі Володимировичу за таку можливість і за можливість  використання  цікавої і необхідної для наших користувачів інформації, зокрема, матеріалів розділу порталу  унікальне
     Інформацію про презентацію порталу "Рідна країна" читайте тут
     З  фоторепортажем семінару ознайомтесь тут.
До вашої уваги - програма семінару:
ПРОГРАМА
Інформаційна компетентність бібліографа в системі інформаційного простору. Результати анкетування бібліографів
 Романюк О. І. – зав відділу науково-методичної роботи ПБ ім. Лесі Українки
Презентація  світоглядного порталу “Рідна країна”  
Микола Томенко—заступник Голови Верховної Ради України
 Модернізація інформаційно-довідкового обслуговування користувачів бібліотек в сучасних умовах. Нові форми роботи
Щербанюк Яна Олександрівна
Шалівський Микола Іванович - фахівці
відділу довідково-бібліографічного обслуговування НПБ України
 
Нормативна та регламентуюча база інформаційної та бібліографічної діяльності бібліотек
Залепа М. О.  – завідуюча відділу
довідково-бібліографічної і інформаційної роботи ПБ ім. Лесі Українки

Віртуальні довідкові служби для обслуговування віддалених користувачів
Джирма І.В. – бібліограф відділу ДБІР ПБ ім. Лесі Українки

Методика оперативного пошуку та використання інформаційних ресурсів  в процесі довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування користувачів. Учбово-практичне заняття:

- ЕК ПБ ім. Лесі Українки, бази даних бібліотек України, повнотекстові бази даних «Ліга-Закон», EBSCOEast View  та ін.                 Залепа М.О. – зав. відділу ДБІР ПБ імені Лесі Українки
- Пошукові сервіси Інтернету. Фактографічний та документальний пошук. Бібліографічний пошук.
Мороз Г.М. – зав. відділу автоматизації ПБ ім. Лесі Українки
Перегляд інформаційно-бібліографічних видань публічних бібліотек Києва.

пʼятницю, 8 жовтня 2010 р.

Краєзнавцю на замітку

     До вашої уваги перелік дат з історії Києва,  на які варто звернути увагу при плануванні роботи бібліотеки на наступний рік. Календар пам'ятних літературно-мистецьких дат буде виставлено на сайті ПБ ім. Лесі Українки  наступного тижня.

     У жовтні 2009 року 35-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО затвердила Календар пам'ятних дат, що відзначатимуться за участі ЮНЕСКО у 2010-2011 роках. До Календаря на 2011 рік внесено, зокрема, такі річниці, запропоновані Україною: 1000-ліття заснування собору Софія Київська; 150-річчя з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка.

У 2011 РОЦІ КИЇВ ВІДЗНАЧАЄ

1080 років від дня народження київського князя Святослава Ігоревича. Загинув 972 р.
1050 – річчя прибуття до Києва німецького посольства на чолі з єпископом Адельбертом
1040 - річчя укладення договору між великим київським князем Святославом і візантійським імператором Циміхсхієм
995 – річчя  укладення ігуменом Сильвестром  останнього списку Літопису «Повість минулих літ»
960 років заснування Києво-Печерського монастиря
955 років від дня народження Нестора Літописця (1056- після 1113), автора «Повісті минулих літ»
395 років (1616, грудень) виходу друком «Часослова» - першої  надрукованої книги в Києві
380 років від дня відкриття Лаврської школи (1631, липень), навчального закладу, відкритого Петром Могилою у Троїцькому монастирі Києво-Печерської лаври
180 років від дня створення (1831) Київської міської капелії.
Заснована міською думою на основі магістрату оркестру та  Київської музичної школи (існувала до 1852 р.)

вівторок, 5 жовтня 2010 р.

Букерівська премія 2010 року

У короткий список номінантів Букерівської премії 2010 року увійшли твори шести авторів: Пітер Кері (Австралія) - «Папуга та Олів'є в Америці», Емма Донохью (Ірландія) - «Кімната», Деймон Гелгут (ПАР) - «У дивній кімнаті», Говард Джейкобсон (Великобританія) - «Проблема Фінклера», Андреа Леві (Великобританія) - «Довга пісня» і Том Маккарті (Великобританія) - «С».
Премія заснована 1969 року і щорічно  присуджується авторові, що проживає в одній з країн Британської Співдружності Націй або в Ірландії, за роман, написаний англійською мовою, що повинен бути опублікований в період з 1 жовтня по 30 вересня поточного року.
Букерівська премія у 2010 році складає 50 тисяч фунтів стерлінгів.
         Церемонія нагородження переможця відбудеться  о 10 годині  вечора 12 жовтня.
         Детальніше про «Букер» читайте  тут.

пʼятницю, 1 жовтня 2010 р.

Про нормативну базу та рекомендації

      При лобіюванні інтересів бібліотек, вирішенні складних проблем у процесі бібліотечної діяльності ми маємо оперувати положеннями нормативно-правових актів. Застаріла нормативно-правова база  не відображає зміни в інформаційному просторі, де ми зараз працюємо. Тому доречно опиратися на основні положення, що носять рекомендаційний характер, Руководства ИФЛА/ЮНЕСКО по развитию службы публичных библиотек .
     Найболючіша наша проблема  - комплектування фондів інформаційних ресурсів. Щодо визначення об'ємів коштів, необхідних для комплектування, в першу чергу потрібно розрахувати оптимальний розмір поточного комплектування. Норматив ІФЛА, визначений у вищеназваному документі,  заснований на показнику кількості мешканців, зареєстрованих на території, що обслуговується бібліотекою і обчислюється залежно від кількості мешканців — від 200 до 250 книг на тисячу населення. Є ще і норматив РНБ, де кількість мешканців розцінюється як потенціал використовування бібліотечного фонду і заснований  на показнику документовидачі, тобто, на реальному використанні фонду. Він обчислюється як 3,8% до прогнозованих розмірів документовидачі.  Обидві ці методики детально представлені у статті  Тихонова, Н.О. Оптимальный размер текущего комплектования. -  Библиотека.— 2002. — № 11.— С. 9-13.

Бібліотечний трамвай? Молодці, львів'яни!

     Ідею львівських бібліотекарів варто запозичити і бібліотекарям Києва. Найбільше бібліотек Львова розміщено на маршруті львівського трамваю №2. Тому саме цей маршрут обрано бібліотеками міста для проведення рекламної акції, приуроченої Всеукраїнському дню бібліотек. Подивіться, як це відбувалося та детальніше ознайомтесь  із цією чудовою акцією.

Популярні публікації блогу